Глухівський період в історії Гетьманщини (1708-1783 рр.)

62 персони

1708—1722 роки: Іван Скоропадський 

Іван Ілліч Скоропадський

дяк посольського наказу Михайло Родостамов

Князь Григорій Долгорукий

 

Генеральна військова канцелярія гетьмана Івана Скоропадського, 

писар Савич Семен Савич (генеральний писар) (голова канцелярії), два судді Іван Федорович Чарниш та Іван Яреомович Ніс, два осавули (у різні роки — Степан Іванович Бутович, Василь Якович Жураківський, Антін Андрійович Гамалія та Петро Васильович Валькевич), а також генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима та бунчужний Яків Юхимович Лизогуб.

 

 

1722—1727 роки: Перша Малоросійська колегія

Вельямінов Степан Лукич

Від української сторони до складу колегії «правителями Генеральної військової канцелярії» в 1724 – 1727 рр. входили Глухівський сотник Іван Мануїлович Мануйлович (керівник), колишній полтавський сотник Іван Прокопович Левенець та Федір Степанович Гречаний.

 

 

1722—1724 роки: Павло Полуботок

Павло Леонтійович Полуботок

тимчасове управління Гетьманщиною Колегії Генеральних старшин у складі Павла Полуботка, генерального писаря Семена Савича та генерального судді Івана Черниша, причому, спільно з Малоросійською колегією.

 

 

1727—1734 роки: Данило Апостол

Данило Петрович Апостол

таємний радник Росії Федор Наумов  

Склад Генеральної військової канцелярії

З 1728 р. Генеральною канцелярією управляли Семен Васильович Чуйкевич разом зі Степаном Тарновським (? - 1730), потім керував Турковський Михайло Максимович.

Генеральний суддя - Михайло Тарасович Забіла (? - бл. 1740) та Андрій Федорович Кандиба. Потім Іван Владиславович Бороздна (Борзна) (? - 1740).

Одночасно працювало також і два Генеральних осавули. Спочатку Федір Іванович Лисенко. Потім Іван Мануйлович.

Генеральний підскарбій Андрій Маркович Маркевич та Іван М'якінін.  

 

 

1734—1750 роки: Правлі́ння гетьма́нського у́ряду

Член Правління гетьманського уряду Афанасій Олександрович Радищев

До Правління входило шестеро осіб. Головою Правління постійно призначався хтось із росіян. Наприклад, це князі Олексій Іванович Шаховськой та Барятинський Іван Федорович, граф Рум'янцев Олександр Іванович та ін.

З 1746 р. правління стало колегіальним. Одночасно правили шість урядовців. Український бік представляли генеральні старшини: суддя Лисенко Федір Іванович, генеральний підскарбій Скоропадський Михайло Васильович (1697—1758) і генеральний осавул Валькевич Петро Васильович.

Три були росіянами: бригадир Ільїн Іван Кондратович (1688—1747), полковники Ізвольський Олексій Петрович та Челіщев Іван Алферович.

За керування Лівобережною Україною на чолі Правління гетьманського уряду (в 1740—1741 роках) шотландського дворянина Джеймса Френсіса Едварда Кейта (1696—1758) масонство, очевидно, з Глухова поширювалось українськими містами.

 

 

1750—1764 роки: Кирило Розумовський

Розумовський Кирило Григорович

Генеральна військова канцелярія гетьмана Кирила Розумовського

Генеральний писар - Безбородько Андрій Якович (1711—1780, Туманський Василь Григорович (бл. 1723—1809).

Генеральний суддя - Горленко Яким Іванович (1686—1758), Оболонський Дем'ян Васильович (? — 1758) та Журман Ілля Васильович (? — 1783), Дублянський Олександр Павлович (1713 — після 1784)

Генеральний осавул - Якубович Яків Дем'янович (? — 1757), Іван Тимофійович Журавка (? — після 1792), Іван Михайлович Скоропадський (1727—1782).

Генеральний хорунжий -  Ханенко Микола Данилович (1691—1760), Данило Петрович Апостол (1727-?) - онук гетьмана.

Генеральний бунчужний - Закревський Осип Лук'янович (? — бл. 1769), Тарновський Яків Степанович.

Генеральний обозний - Семен Васильович Кочубей (1725—1779).

Генеральний підскарбій - Василь Андрійович Гудович (? — 1764).

 

 

Глухів — культурний центр

 

Щоденники генеральних канцеляристів Пилипа Борзаківського, Павла Ладинського

 

У 1730 р. розпочалося навчання в Глухівській музично-співацькій школі, де отримали початкову музичну освіту композитори Максим Созонтович Березовський та Дмитро Степанович Бортнянський.

 

В Глухові в цей час жили і працювали:

перекладач Генеральної військової канцелярії Дівович Семен Данилович — автор віршованого діалогу «Розмова Великоросії з Малоросією»,

український філософ, просвітник-демократ Яків Павлович Козельський

представник історіографії української державності Симоновський Петро Іванович та інші.