
Institutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Електронний репозитарій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Газета «Освітянські обрії» заснована й діє відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
- Дипломні роботи бакалаврів, магістрів
Нові надходження
Академічна доброчесність і штучний інтелект: нові виклики та шляхи співіснування
(International Scientific Unity, 2025) Журенко, Микита; Zhurenko, Mykyta
У тезах розглянуто проблему забезпечення академічної доброчесності в умовах активного впровадження штучного інтелекту в освіту та науку. Показано, що цифрові технології відкривають нові можливості для оптимізації освітнього процесу, створення навчальних матеріалів та проведення досліджень, проте водночас породжують низку етичних, правових і методологічних ризиків. Наголошено на відсутності в українському законодавстві чітких механізмів регулювання використання ШІ в академічній діяльності, що ускладнює забезпечення прозорості й достовірності результатів. Запропоновано напрями вдосконалення практик академічної доброчесності, зокрема розроблення національних стандартів застосування ШІ, інтеграцію програм для виявлення згенерованого контенту, впровадження курсів цифрової та академічної грамотності, а також формування етичних кодексів взаємодії з ШІ. Реалізація цих підходів сприятиме формуванню цілісної системи безпечного використання інтелектуальних технологій в освітньому та науковому середовищі.
Формування цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики: типи педагогічних інновацій
(International Scientific Unity, 2025) Журенко, Микита; Zhurenko, Mykyta
У тезах розглянуто проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики в умовах цифрової трансформації освіти. Акцент зроблено на необхідності інтеграції технічної, методичної, етичної та інноваційної складових у професійну підготовку педагогів. Проаналізовано наукові підходи до розуміння педагогічних інновацій та визначено їх роль у забезпеченні якісного розвитку цифрових компетентностей. Автором систематизовано чотири типи педагогічних інновацій — технологічні, організаційні, дидактичні та особистісно орієнтовані. Показано, що їх комплексне впровадження сприяє не лише оволодінню цифровими інструментами, але й розвитку креативності, критичного мислення, етичної відповідальності та здатності до педагогічної рефлексії.
Основи екологічної культури: практикум для самостійної роботи студентів
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Самілик, Валентина
Практикум для самостійної роботи з основи екологічної культури орієнтований на формування у студентів екологічного світогляду, практичних навичок сталого способу життя, а також гнучких навичок, необхідних для адаптації до викликів сучасного світу. У структурі практикуму – 9 практичних робіт, кожна з яких охоплює ключові аспекти взаємодії людини та навколишнього природного середовища. Тематика занять включає поняття екологічної культури, соціальні й демографічні аспекти екології, аналіз екологічних ініціатив, вплив воєнних дій на довкілля, питання сортування та утилізації відходів, гуманного ставлення до флори й фауни, а також проєктну діяльність. Практикум спрямований на активне залучення студентів до рефлексивного мислення, самостійного пошуку рішень, розвитку емпатії, навичок самопрезентації та командної роботи.
Рекомендується застосовувати комбіновану систему оцінювання: за змістовність виконаних завдань, рівень усвідомлення теми, оригінальність підходу до вирішення екологічної проблеми, якість репрезентації результатів.
Практикум може бути використаний викладачами у закладах вищої освіти у процесі вивченні освітніх компонентів екологічного, педагогічного, соціального та гуманітарного спрямування, а також учителями біології і екології.
T
РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2024) Сорока Ольга
У методичних рекомендаціях розкрито зміст і шляхи реалізації педагогічних умов формування екологічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій у процесі фахової підготовки. Видання адресовано викладачам закладів вищої освіти, методистам, аспірантам, які прагнуть удосконалити процес підготовки майбутніх педагогів, зокрема майбутніх учителів трудового навчання та технологій, у контексті екологізації освіти. Екологічна компетентність, майбутні учителі трудового навчання та технологій, педагогічні умови,
Формування цифрової компетентності майбутнього вчителя інформатики: концептуальна модель
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Журенко, Микита; Zhurenko, Mykyta; Толмачов, Володимир; Tolmachov, Volodymyr
У статті здійснено комплексне теоретичне узагальнення наукових підходів до формування цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики в умовах цифрової трансформації освіти. Обґрунтовано актуальність проблеми в контексті глобальних змін освітнього середовища, зумовлених стрімким розвитком цифрових технологій, необхідністю підготовки педагогів, здатних до ефективного функціонування у цифрово насиченому суспільстві. Цифрова компетентність розглядається як ключова інтегрована складова професійної майстерності, яка поєднує технологічні знання, педагогічні вміння, етичні орієнтири, критичне мислення та здатність до рефлексії й безперервного саморозвитку.
На основі аналізу сучасних наукових досліджень розроблено авторську модель формування цифрової компетентності, яка включає п’ять взаємопо-в’язаних блоків: концептуально-цільовий (стратегічне бачення мети та змісту компетентності), змістово-організаційний (інтеграція формальної, неформальної та інформальної освіти, персоналізовані освітні траєкторії, адаптивні цифрові середовища), методичний (використання проєктно-орієнтованих, кейс- і симуляційних технологій, цифрових хакатонів, онлайн-курсів), професійно-рольовий (трансформація ролі викладача у наставника в цифровому освітньому середовищі, розвиток креативної діяльності здобувачів, формування цифрової етики) та рефлексивно-оцінювальний (самооцінювання, електронне портфоліо, моніторинг прогресу, мотивація до самонавчання).
Увагу акцентовано на необхідності перегляду змісту освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Інформатика)» з урахуванням цифрової дидак-тики, цифрової педагогіки, штучного інтелекту, цифрової інклюзії та іннова-ційних освітніх практик. Розкрито важливість міждисциплінарного підходу, поєднання цифрових технологій з педагогічною метою, розвитком професійної суб’єктності та культури академічної доброчесності. Запропонована модель має потенціал до практичного впровадження в систему вищої педагогічної освіти та сприятиме підготовці педагогів, які не лише ефективно застосовують цифрові технології, а й генерують інноваційні рішення в освітньому процесі.
Окреслено перспективи подальших досліджень: емпіричне тестування ефективності моделі, удосконалення інструментів діагностики цифрової компетентності, порівняльний аналіз міжнародного досвіду цифрової підготовки вчителів, дослідження соціально-психологічних чинників цифрового розвитку та впливу цифрової компетентності на побудову індивідуальних освітніх траєкто-рій здобувачів освіти.