IRHlukhivNPUInstitutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Електронний репозитарій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Газета «Освітянські обрії» заснована й діє відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
- Дипломні роботи бакалаврів, магістрів
Нові надходження
Навчальний посібник із підготовки до Єдиного вступного іспиту з англійської мови для студентів закладів вищої освіти
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) ; ;
Посібник містить тестові матеріали із частини «Читання» і «Використання мови», які відповідають вимогам Єдиного вступного іспиту та Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (рівень В1-В2). Матеріали посібника пропоновано використовувати для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до єдиного вступного іспиту з англійської мови для вступу до магістратури. Тестові завдання відображають сучасний етап розвитку англійської мови і дібрані як з адаптованих, так і з автентичних джерел.
Економічне забезпечення проєктів
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Шевель, Борис; Синиця, Дмитро
У цьому виданні подано структурований виклад курсу «Економічне забезпечення проєктів»: стислий зміст лекційних занять, опис практичної підготовки та перелік завдань для самостійної роботи до кожної теми з орієнтирами щодо складності й очікуваних результатів, наведено глосарій ключових термінів. Добір рекомендованої літератури узгоджено з програмою навчальної дисципліни.
Таким чином, видання виконує не лише інформаційну, а й навігаційну та підтримувальну функції: допомагає бачити логіку курсу «від теми до результату», усвідомлено готуватися до контролю й послідовно нарощувати власну економічну компетентність.
Видання призначене для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за предметною спеціальністю 014.10 Середня освіта (Технології).
Русь мобілізована: рецепція Середньовіччя в історіософії українського націоналізму (20-40 р.р. XX ст.)
(2025) Артюх, В'ячеслав
У статті аналізується ідеологічне використання образу середньовічної Русі провідними націоналістичними інтелектуалами – Дмитром Донцовим, Юліаном Вассияном, Олегом Ольжичем та Євгеном Маланюком. Вказується, що для них середньовічне минуле не було об’єктом академічного вивчення, а виконувало функцію політичного ресурсу для консолідації нації, формування національної ідентичності й легітимації національних проектів. Середньовіччя репрезентується як «золотий вік» української історії – епоха гармонійної державності, ієрархії та моральної цілісності, що слугує джерелом архетипів державної доблесті, кастової структури суспільства та духовності.
Ідеї «нового середньовіччя», популярні в європейській філософській думці 1920–1930-х років, інтегруються в український контекст, де середньовічні моделі влади, ідеали лицарства і духовних цінностей переосмислюються для підтримки національної мобілізації та боротьби за державність. Особливу увагу приділено дискусії навколо варязького чинника в державотворенні Русі: від норманської гіпотези Вассияна до автохтонної концепції Грушевського, що ілюструє прагматизм і ідеологічну селекцію джерел минулого.
У цілому, образ Середньовіччя стає тим історичним полем, де конструюються міфи і архетипи для сучасних ідеологічних цілей. Він виступає не як історична реальність, а як символічний ресурс для формування національної свідомості, мотивації до боротьби і легітимації ідеї спадкоємності української нації від Київської Русі до сьогодення. Стаття підкреслює, що рецепція Середньовіччя у націоналізмі – це динамічний політико-ідеологічний процес, спрямований на створення необхідних для нації історичних смислів.
Інакодумство на Сумщині. Збірник документів та матеріалів (1955-1990 роки)
(Триторія, 2025)
Другий том збірника продовжує публікацію документів, що висвітлюють історію дисидентства та прояви незгоди населення Сумської області з авторитарним комуністичним режимом, починаючи з періоду «відлиги» Хрущова і закінчуючи епохою пізньої «перестройки» (1955–1990).
Усі документи можна класифікувати таким чином. По-перше, збірник містить документи, авторами яких є самі учасники дисидентського руху. Це їхні листи, журналістські та художні тексти, а також мемуари. По-друге, це великий комплекс документів, створених органами безпеки та репресивними структурами комуністичного режиму. Це кримінальні справи, судові вироки, матеріали прокурорського нагляду за слідством в органах КДБ, а також листи та доповіді, що надходили з КДБ до керівних органів Комуністичної партії. Нарешті, по-третє, є низка документів, що характеризують контекстуальну складову протестних настроїв, тобто сприйняття та оцінку дисидентських проявів суспільством, Комуністичною партією та колишніми працівниками КДБ. Це протоколи партійних зборів та засідань трудових колективів, а також спогади як представників репресивних органів, так і родичів та друзів учасників дисидентського руху.
Документи характеризують такі прояви дисидентського феномену в Сумській області, як «підбурливі розмови», розповсюдження листівок, написи в громадських місцях, видання підпільних журналів, розповсюдження самвидаву, а також спроби створити підпільні організації. В епоху перебудови, коли дисидентство як таке припиняє своє існування, можна також спостерігати активну опозицію різних новостворених громадських і політичних організацій до структур Комуністичної партії та її репресивного апарату. Багато документів чітко ілюструють не тільки ідеологічні цінності дисидентів, а й їхню політичну ідеологію, тобто не тільки проти кого виступали опозиціонери, а й за що вони боролися.
У сукупності всі ці документи та матеріали дозволяють сформувати досить повне уявлення про настрої інакодумців Сумщини в 1955–1990 роках.
Біля витоків історії української філософської думки: Клим Ганкевич
(2025) Артюх, В'ячеслав
Стаття присвячена дослідженню внеску Клима Ганкевича (1842–1924) у формування історії української філософської думки, зокрема його першому системному огляду української філософії в контексті слов’янських традицій. Ганкевич у своїй праці «Нариси слов’янської філософії» (1869, 1873) чітко відокремлює українську філософію від великоруської, надаючи їй окреме місце поруч з польською, чеською, сербською та російською філософіями. Автор підкреслює особливу роль народної філософії як виразу національного духу, розглядаючи її як нижчу стадію розвитку, необхідну для становлення наукової національної філософії. Центральною в працях Ганкевича є ідея, що філософія українського народу формується під впливом романтизму, німецької гегелівської традиції та ідей польського філософа Кароля Лібельта, наголошуючи на емоційно-чуттєвому, відмінному від німецького раціоналізму, характері слов’янської філософії. Ганкевич аналізує наукову філософську традицію переважно західноукраїнських (рутенських) мислителів, зокрема Петра Лодія, Йосифа Чачковського та Івана Федоровича, визнаючи обмеженість доступних джерел і фрагментарність знань. Він розглядає філософію як орган національної самосвідомості, розділяючи її на два рівні – народну й наукову, причому народна філософія базується на народних прислів’ях та звичаях і відображає практичний світогляд. Ганкевич також порівнює німецьку й слов’янську філософії, вказуючи на перевагу слов’янської, яка примиряє розум і практику, на відміну від гегелівського ідеалізму, що, за його словами, занепадає через критику теїзму. Стаття висвітлює, як Ганкевич намагався створити філософський образ української нації, підкреслюючи її унікальність та право на власну філософську традицію. Його праця стала важливим етапом у розвитку історії української філософії, її визнаванні як самостійної гілки слов’янської філософської думки, відкриваючи нові перспективи для подальших досліджень і розвитку у взаємодії з європейською філософією.