IRHlukhivNPUInstitutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Електронний репозитарій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Газета «Освітянські обрії» заснована й діє відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
- Дипломні роботи бакалаврів, магістрів
Нові надходження
Зворотний зв’язок як педагогічний механізм формування академічно доброчесної поведінки здобувачів вищої освіти
(«Interdruk» Poland, Warszawa, 2026) Журенко, Микита; Zhurenko, Mykyta; Бурчак, Ліана; Burchak, Liana
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від переважно контрольного реагування на порушення академічної доброчесності до педагогічних практик, спрямованих на формування здатності здобувачів освіти самостійно дотримуватися її принципів у навчальній діяльності. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні зворотного зв’язку як педагогічного механізму формування академічно доброчесної поведінки здобувачів вищої освіти, визначенні логіки його функціонування та умов результативного застосування. Використано методи теоретичного аналізу, порівняння, систематизації й узагальнення наукових підходів, а також теоретичного моделювання. На основі проведеного дослідження уточнено сутність доброчесно орієнтованого зворотного зв’язку та встановлено, що його педагогічний ефект визначається не фактом повідомлення здобувачеві про помилку, а використанням отриманої інформації для коригування способу академічної дії. Обґрунтовано механізм, що охоплює нормативне орієнтування, виявлення невідповідності, педагогічну інтерпретацію проблеми, коригувальну дію, самооцінювання та перенесення сформованого способу поведінки на наступне академічне завдання. Визначено умови його результативної реалізації: зрозумілість і попередню визначеність критеріїв, своєчасність, конкретність та інтерпретованість зворотного зв’язку, можливість практичного використання отриманих рекомендацій, діалогічність, а також розмежування навчальної помилки та свідомого порушення. Зроблено висновок, що критерієм результативності такого зворотного зв’язку є не виправлення окремої роботи, а зростання здатності здобувача освіти самостійно приймати академічно доброчесні рішення в нових навчальних ситуаціях.
The relevance of the study is determined by the need to shift from predominantly control-based responses to academic integrity violations towards pedagogical practices aimed at developing students’ ability to independently follow academic integrity principles in their learning activities. The purpose of the article is to theoretically substantiate feedback as a pedagogical mechanism for developing academic integrity behaviour among higher education students, to determine the logic of its functioning and the conditions for its effective use. The study employed theoretical analysis, comparison, systematisation and generalisation of scholarly approaches, as well as theoretical modelling. The study clarifies the essence of integrity-oriented feedback and establishes that its pedagogical effect is determined not by the mere communication of an error to a student, but by the use of the information received to adjust the student’s way of acting in an academic context. A mechanism comprising normative orientation, identification of a discrepancy, pedagogical interpretation of the problem, corrective action, self-assessment, and transfer of the developed mode of behaviour to a subsequent academic task is substantiated. The conditions for its effective implementation are defined as clarity and prior specification of criteria, timeliness, specificity and interpretability of feedback, the possibility of practically applying the recommendations received, dialogic interaction, and differentiation between a learning error and a deliberate violation. It is concluded that the effectiveness of such feedback should be assessed not by the correction of an individual assignment but by the student’s growing ability to independently make decisions consistent with academic integrity principles in new learning situations.
Методичні рекомендації «Розвиток, виховання і навчання дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти на засадах компетентнісного підходу»
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2026)
Навчальне видання репрезентує цілісну систему розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку за основними напрямами особистісно-пізнавального, соціально-комунікативного та художньо-естетичного зростання. У виданні схарактеризовано сучасні форми, методи, прийоми та педагогічні умови формування основних компетентностей вихованців. Методичні рекомендації призначено для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти (вихователів, вихователів-методистів, практичних психологів, асистентів вихователів), керівників ЗДО, здобувачів вищої освіти спеціальності А2 «Дошкільна освіта» (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів), викладачів закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти, а також батьків вихованців.
Формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі їх соціально-професійного самовизначення
(Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2025) Старцев, Олександр
Магістерська робота присвячена дослідженню процесу формування лідерських якостей майбутніх учителів у період їхнього професійного становлення. Особливу увагу приділено дефініціям «лідерство», «лідерські якості педагога», «соціально-професійне самовизначення». У роботі теоретично обґрунтовано роль інструментального та соціально-емоційного лідерства в діяльності вчителя, здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості лідерського потенціалу студентів різних траєкторій навчання. Описано систему педагогічного супроводу, що базується на інтерактивних методах та творчій співпраці викладачів і студентів. Визначено методичні рекомендації щодо активізації лідерських якостей майбутніх педагогів у закладах вищої освіти.
Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в умовах кризи
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Петренко, Артур
Магістерська робота присвячена дослідженню проблеми формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в умовах кризи, що є актуальною в контексті трансформації освітнього процесу, зростання рівня невизначеності та підвищених вимог до професійної мобільності педагога.
У першому розділі здійснено ґрунтовний аналіз стану дослідженості проблеми формування готовності до інноваційної діяльності студентів в умовах кризи у вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах. Розкрито сутнісно-змістову характеристику готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в кризових умовах, визначено її структуру та особливості формування з урахуванням сучасних соціально-освітніх викликів.
Другий розділ присвячено аналізу стану сформованості готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості означеної готовності, дібрано й обґрунтовано комплекс діагностичних методик. Представлено результати констатувального експерименту, здійснено кількісний і якісний аналіз рівнів сформованості готовності студентів до інноваційної діяльності в умовах кризи.
У третьому розділі окреслено напрями вдосконалення процесу формування готовності здобувачів вищої освіти до інноваційної діяльності в кризових умовах. Обґрунтовано шляхи й засоби підвищення ефективності цього процесу та розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів з урахуванням кризового контексту освітнього процесу.
У висновках узагальнено результати теоретичного й емпіричного дослідження, сформульовано основні наукові положення та практичні рекомендації щодо підвищення готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в умовах кризи.
Менеджмент студентських ініціатив: лідерські компетенції та механізми реалізації
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2026)
Посібник містить методичні рекомендації щодо планування, реалізації та оцінювання студентських проєктів, а також алгоритми управління ресурсами й аналізу ризиків. Праця стане корисною для студентів, викладачів і керівників освітніх програм, сприяючи формуванню культури стратегічного мислення та ефективного управління студентськими ініціативами.