IRHlukhivNPUInstitutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Електронний репозитарій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Газета «Освітянські обрії» заснована й діє відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
- Дипломні роботи бакалаврів, магістрів
Нові надходження
Психологічні чинники сприймання в юнацькому віці в умовах військового стану
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Швидка, Олена
Мета дослідження – дослідити психологічні чинники сприймання осіб юнацького віку в умовах військового стану. У теоретичному розділі розкрито загальні психологічні особливості юнацького віку, проаналізовано сутність і структуру феномену сприймання, а також особливості перцептивного процесу в юнацькому періоді. В емпіричному дослідженні використано комплекс валідних діагностичних методик. Умовно було виділено 30 юнаків і дівчат, які проживають на територіях близьких до зони бойових дій. Також виокремлено 30 осіб юнацького віку з відносно безпечних регіонів України. Для осіб юнацького віку характерний середній обсяг перцептивного поля. Результати не відрізняються залежно від умов переживання воєнного стану. Фіксується точніше сприймання часу у юнаків і дівчат, які проживають на території близькій до зони бойових дій. Також виявлено значне переважання юнаків і дівчат з високим рівнем спостережливості з регіонів, що близькі до зони бойових дій. В осіб юнацького віку переважає тип сприймання, що передбачає залучення зорового аналізатора. Встановлено безпосередній суттєвий зв’язок між обсягом сприймання й короткочасною пам’яттю. Також на точність сприймання часу впливає підвищення емоційної активності й зниження показників настрою. Якість і ефективність спостережливості осіб юнацького віку корелює з показниками логічного мислення й пам’яті. Емпіричні результати суттєво не відрізняються залежно від умов переживання воєнного стану. На основі результатів емпіричного дослідження було розроблено програму розвитку сприймання у загальній структурі інтелекту осіб юнацького віку.
Формування природничо-екологічної компетентності в дітей четвертого року життя засобом дидактичних ігор
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Разумова, Юлія
У магістерській роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми формування природничо-екологічної компетентності у дітей четвертого року життя. Розкрито сутність поняття «природничо-екологічна компетентність», охарактеризовано її структуру, компоненти та особливості розвитку у дітей молодшого дошкільного віку. Проаналізовано сучасні підходи до екологічного виховання дошкільників та визначено роль дидактичних ігор як ефективного засобу формування екологічної свідомості, пізнавального інтересу й відповідального ставлення до природи.
У роботі обґрунтовано педагогічні умови формування природничо-екологічної компетентності у дітей четвертого року життя засобами дидактичних ігор. Проведено дослідно-експериментальну роботу, спрямовану на перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов, визначено критерії, показники та рівні сформованості природничо-екологічної компетентності. Результати дослідження підтвердили позитивний вплив систематичного використання дидактичних ігор на розвиток екологічних знань, умінь і навичок дошкільників. Розроблено практичні рекомендації для вихователів щодо організації екологічного виховання дітей молодшого дошкільного віку.
Особливості використання штучного інтелекту у процесі навчання англійської мови у 10-11 класах
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Пацак, Дмитро
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню особливостей
використання технологій штучного інтелекту (ШІ) у процесі навчання
англійської мови учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти.
Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій,
зростанням ролі англійської мови як інструменту міжнародної комунікації та необхідністю модернізації освітнього процесу відповідно до вимог цифрового суспільства.
У роботі розкрито теоретичні засади впровадження штучного інтелекту в освіту, зокрема проаналізовано психолого-педагогічні основи інтеграції ІКТ і ШІ в освітній процес. Визначено, що застосування ШІ у навчанні англійської мови сприяє персоналізації навчального досвіду, підвищенню мотивації, розвитку автономності учнів та формуванню їхніх критичного й аналітичного мислення.
Особливу увагу приділено класифікації сучасних цифрових інструментів на основі ШІ, таких як ChatGPT, Grammarly, Duolingo, Speakly, які використовують для формування мовленнєвих, лексико-граматичних і комунікативних навичок.
Методологічну основу дослідження становлять теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення), емпіричні (спостереження, анкетування, педагогічний експеримент) та статистичні методи. У роботі розроблено авторську методичну систему впровадження ШІ в навчання англійської мови, що передбачає використання адаптивного планування уроків, диференціацію навчальних завдань, поєднання індивідуальної та групової роботи, а також розвиток цифрової грамотності учнів.
Експериментальна частина дослідження довела, що інтеграція ШІ в освітній процес позитивно впливає на якість мовленнєвої підготовки, зокрема підвищує рівень сформованості лексико-граматичних, аудитивних і комунікативних навичок. Учні, які брали участь у експериментальному навчанні, 3 продемонстрували вищі результати успішності, активність у взаємодії, а також підвищену мотивацію до вивчення англійської мови.
У висновках підкреслено, що впровадження штучного інтелекту в навчання англійської мови має здійснюватися на основі педагогічно виваженого підходу, який поєднує переваги цифрових технологій із традиційними методами навчання. Використання ШІ не лише оптимізує педагогічну діяльність, а й створює передумови для розвитку самостійності, критичного мислення та відповідального ставлення до технологій серед старшокласників.
Теоретичні та методичні основи впровадження комунікативного методу навчання на уроках англійської мови в 10-11 класах
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Опариста, Анастасія
У магістерській роботі досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти впровадження комунікативного методу навчання англійської мови в старшій школі. Проаналізовано сучасні підходи до навчання іноземних мов у контексті концепції Нової української школи, з’ясовано сутність поняття «комунікативний метод», визначено його структурні компоненти, принципи та особливості реалізації в освітньому процесі.
У роботі охарактеризовано психолого-педагогічні, філософські та лінгводидактичні засади комунікативного навчання, обґрунтовано роль комунікативного підходу у формуванні іншомовної комунікативної компетентності старшокласників. Здійснено аналіз чинних програм і підручників з англійської мови для 10–11 класів, визначено сучасний стан упровадження комунікативного методу в закладах загальної середньої освіти.
Розроблено комплекс комунікативно орієнтованих вправ, інтерактивних методів і видів навчальної діяльності, спрямованих на розвиток усного та писемного мовлення учнів старшої школи. У дослідженні запропоновано методичні рекомендації щодо використання рольових ігор, ситуативного моделювання, дискусій, проєктної діяльності, роботи в парах і групах у процесі навчання англійської мови.
Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики впровадження комунікативного методу навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості іншомовної комунікативної компетентності старшокласників. Результати дослідження підтвердили, що використання комунікативного методу сприяє активізації мовленнєвої діяльності учнів, підвищенню їхньої мотивації до вивчення англійської мови та розвитку навичок ефективної комунікації в реальних мовленнєвих ситуаціях.
Формування інформаційної компетентності під час вивчення теми «Рух опору в Україні (1941–1944 РР.)» в учнів 10 класу
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Милославський, Ян
Магістерська робота присвячена ґрунтовній розробці та експериментальній перевірці методики формування інформаційної компетентності учнів 10 класу в процесі вивчення однієї з найбільш контроверсійних та емоційно насичених тем історії України – «Рух Опору в Україні (1941–1944 рр.)». В дослідженні обґрунтовано стратегічну важливість використання багатокомпонентної та суперечливої джерельної бази (документи УПА, ОУН, німецькі окупаційні акти, мемуари учасників) для розвитку критичного мислення старшокласників та їхньої здатності до мультиперспективного аналізу. Розроблено та впроваджено систему педагогічних умов і навчальних завдань, що базується на діяльнісному підході та включає активне застосування сучасних цифрових архівів, інтерактивних платформ і засобів візуалізації, зокрема інфографіки. Доведено, що комплексний критичний аналіз джерел ефективно сприяє розвитку вмінь розмежовувати історичний факт і ідеологічну пропаганду, а також формуванню свідомої аргументованої громадянської позиції на основі доказовості.