IRHlukhivNPUInstitutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Електронний репозитарій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Газета «Освітянські обрії» заснована й діє відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
- Дипломні роботи бакалаврів, магістрів
Нові надходження
Формування інформаційної компетентності під час вивчення теми «Рух опору в Україні (1941–1944 РР.)» в учнів 10 класу
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Милославський, Ян
Магістерська робота присвячена ґрунтовній розробці та експериментальній перевірці методики формування інформаційної компетентності учнів 10 класу в процесі вивчення однієї з найбільш контроверсійних та емоційно насичених тем історії України – «Рух Опору в Україні (1941–1944 рр.)». В дослідженні обґрунтовано стратегічну важливість використання багатокомпонентної та суперечливої джерельної бази (документи УПА, ОУН, німецькі окупаційні акти, мемуари учасників) для розвитку критичного мислення старшокласників та їхньої здатності до мультиперспективного аналізу. Розроблено та впроваджено систему педагогічних умов і навчальних завдань, що базується на діяльнісному підході та включає активне застосування сучасних цифрових архівів, інтерактивних платформ і засобів візуалізації, зокрема інфографіки. Доведено, що комплексний критичний аналіз джерел ефективно сприяє розвитку вмінь розмежовувати історичний факт і ідеологічну пропаганду, а також формуванню свідомої аргументованої громадянської позиції на основі доказовості.
Тенденції та перспективи розвитку цифрової компетентності майбутніх учителів: досвід країн ЄС
(Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2026) Журенко, Микита; Zhurenko, Mykyta
У тезах проаналізовано сучасні тенденції та перспективи розвитку цифрової компетентності майбутніх учителів у контексті європейського досвіду. Визначено роль цифрової компетентності як ключової складової професійної підготовки педагогів в умовах цифрової трансформації суспільства. Розглянуто основні європейські рамки цифрових компетентностей ‒ DigComp 2.1, DigCompEdu та DigCompConsumers, їх структуру, зміст і значення для формування цифрових навичок громадян і педагогів. Акцентовано увагу на досвіді країн ЄС щодо впровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителів та інтеграції цифрових технологій в освітній процес. Обґрунтовано необхідність розроблення в Україні комплексної стратегії розвитку цифрової грамотності населення, удосконалення системи підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до європейських підходів. Зроблено висновок, що розвиток цифрової компетентності є важливою умовою модернізації освіти та підготовки конкурентоспроможних фахівців для цифрового суспільства.
Фізіологія людини і тварин: практикум
(ФОП Цьома С.П., 2026) Бурчак, Ліана
У виданні представлено стислий теоретичний матеріал з курсу «Фізіологія людини і тварин», що відповідає структурі залікових кредитів у робочій програмі, контрольні запитання для студентів, що дозволяють їм більш повно оволодіти певною темою та матеріали практичних і лабораторних робіт для здобувачів освіти, що потребують творчих здібностей та знання певного комплексу біологічних дисциплін (анатомія, цитологія, гістологія, вікова фізіологія тощо). Практикум призначений для студентів педагогічних закладів предметних спеціальностей А4.15 Середня освіта (Природничі науки), А4.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), вчителів-біологів та усіх, хто цікавиться фізіологією людини і тварин.
Становище православної церкви на Сумщині в 20-х роках ХХ століття та методика вивчення проблеми в закладах фахової передвищої освіти
(Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2025) Никифорюк, Андрій
Магістерська робота присвячена дослідженню становища православної церкви на Сумщині у 1920–1930-х рр. в умовах радянської антирелігійної політики, а також аналізу дидактичного забезпечення цієї теми під час викладання у закладах передвищої освіти. У роботі проаналізовано основні напрями державної політики щодо церкви, зокрема конфіскацію майна, закриття храмів, переслідування духовенства та поширення атеїстичної пропаганди. Висвітлено роль православного духовенства у збереженні релігійної та культурної ідентичності населення в умовах репресій, а також особливості автокефального руху на Сумщині. Окрему увагу приділено становищу церкви у 1930-х роках під час Великого терору та Голодомору. Досліджено джерельну базу проблеми та обґрунтовано доцільність використання архівних матеріалів і особистих свідчень у навчальному процесі. Практична частина роботи доводить ефективність застосування історичних джерел під час занять для розвитку критичного мислення та аналітичних умінь студентів.
Existential Discourse and Communicative Strategy of Philosophical Journalism of Ukrainian Emigration after World War IІ
(2025) Artiukh, Viacheslav; Sadivnychyi, Volodymyr; Mitchuk, Olha; Yatsenko, Halyna; Sypchenko, Inna; Zykun, Natalia
The article explores the existential dimension and communicative strategy of philosophical journalism of Ukrainian emigration after World War II. The hermeneutic-communicative methodology is used, which allows interpreting scientific, popular science and journalistic texts as an act of existential testimony and ethical statement. It is found that existentialism has become not only a philosophical trend, but a way of spiritual self-knowledge of the nation in conditions of exile. In the works of Yuriy Shevelyov, Ivan Koshelyvets, Yevhen Malanyuk, Gavriil Kostelnyk, Bohdan Tsymbalisty, Volodymyr Yaniv, and others, a combination of existential motives with national identity and Christian personalism is revealed. The communicative strategy of emigration journalism is characterized by dialogicity, authenticity of speech, ethical responsibility and resistance to silence. The results show that the existential journalism of Ukrainian emigration created a phenomenon of spiritual communication of the 20th century, which combined national memory, philosophy, and journalism as a space of freedom and being.