КОНЦЕПТ«ГЛИТАЙ» У ДРАМАТУРГІЇ ІВАНА ТОБІЛЕВИЧА: ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ІМЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТИ

Abstract

Магістерська робота присвячена комплексному літературознавчому і методичному дослідженню концепту «глитай» у драматургії Івана Тобілевича. Уточнено теоретичні засади вивчення художнього концепту, проаналізованонаукові підходи до його трактування та окреслено еволюцію української драматургії кін. ХІХ- поч. ХХ століть. Особливу увагу зосереджено на художній репрезентації концепту «глитай» у програмових творах драматурга, зокрема у п’єсах «Мартин Боруля», «Сто тисяч» і «Хазяїн», де в сатирично трагікомічному ключі відтворено механізми соціальної деформації особистості, які зумовлені жадобою збагачення, порушенням моральних норм та руйнуванням традиційних цінностей. Здійснено ґрунтовний аналіз чинних шкільних програм та підручників, з’ясовано їх сильні та проблемні аспекти, сформульовано рекомендації щодо оптимізації навчально-методичного забезпечення. У роботі запропоновано авторські моделі уроків, алгоритми аналізу драматичного твору, систему різнорівневих завдань, інтерактивні форми роботи, а також елементи театральної педагогіки й цифрові інструменти, що сприяють формуванню читацької, інтерпретаційної та емоційно-ціннісної компетентностей школярів. Результати проведеного анкетування учнів підтвердили актуальність розроблених методичних підходів та необхідність поглибленої інтерпретаційної роботи з драматичним текстом. Методичні рекомендації, подані в науковому дослідженні, спрямовані на вироблення ефективної моделі вивчення драматургії І. Карпенка-Карого у 10 класі відповідно до компетентнісних орієнтирів Нової української школи.