Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук (доктора наук) зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Глухів, 2026. У дисертації розв’язано наукову проблему щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі шляхом наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ, розроблення та експериментальної перевірки результативності педагогічної системи формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Здійснено ретроспективний аналіз поглядів на сутність інклюзивного навчання здобувачів початкової освіти в хронології, визначено ключові аспекти взаємодії між державою, членами громад та особами, що мають особливі потреби та запит на підтримку. Розкрито ключові аспекти моделей розуміння цінності дитини з інвалідністю – медичної та соціальної. Охарактеризовано етапність та нормативно-правове забезпечення становлення інклюзивної освіти в Україні. У процесі наукового пошуку встановлено, що вітчизняні й зарубіжні дослідники приділяють значну увагу проблемі професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзії. Водночас проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі залишається недостатньо дослідженою як у теоретичному, так і в методичному аспектах. З’ясовано, що на сучасному етапі професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі детермінують такі аспекти: нормативно-правове забезпечення, що визначає реалізацію принципів інклюзії як пріоритетну стратегію освіти в Україні; запит ринку педагогічної праці, що презентує актуальність роботи в інклюзивному освітньому середовищі на посаді вчителя чи асистента вчителя в закладі з інклюзивною формою навчання; стандартизація процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів відповідно до Стандарту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», де передбачено формування фахових компетентностей, що забезпечують здатність до роботи в інклюзивному освітньому середовищі; побудова освітньо-професійних програм підготовки, що містять освітні компоненти, завданням яких є формування фахових компетентностей та здобуття програмних результатів шляхом формування здатності до роботи майбутніх учителів початкових класів в інклюзивному освітньому середовищі. Інклюзивну компетентність майбутніх учителів початкових класів потрактовано як інтегровану особистісно-професійну здатність, що ґрунтується на динамічній комбінації спеціальних і міждисциплінарних знань, практичних умінь і навичок, інклюзивного способу мислення, гуманістичних поглядів і професійних цінностей, морально-етичних установок, особистісних якостей, досвіду педагогічної діяльності та здатності до безперервного професійного розвитку, яка забезпечує ефективне виконання трудових функцій в інклюзивному освітньому середовищі початкової школи. У структурі інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів виокремлено компоненти: мотиваційно-ціннісний (є внутрішнім ядром інклюзивної компетентності майбутнього вчителя початкової школи та інтегрує його стійку спрямованість на професійну самореалізацію в умовах інклюзії), когнітивний (репрезентує інтелектуально-теоретичний фундамент компетентності й акумулює в собі систему фундаментальних знань майбутнього вчителя, необхідних для роботи в інклюзивному освітньому середовищі), діяльнісний (відображає праксеологічний вимір компетентності, тобто комплекс 4 сформованих умінь, навичок та практичного досвіду реалізації інклюзивних функцій), які є взаємозумовленими та перебувають у єдності між собою. Репрезентовано концепцію формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів як результату їхньої підготовки до роботи в інклюзивному освітньому середовищі, в основу якої покладено положення парадигм: гуманістичної, компетентнісно орієнтованої, особистісно- розвивальної, дитиноцентричної, інклюзивної, когнітивно-інформаційної та парадигми сталого розвитку. З урахуванням сучасних прогресивних педагогічних теорій та концепцій провідними концептуальними напрямами формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів визначено: особистісно- ціннісний (передбачає формування внутрішньої мотивації, ціннісних орієнтацій, етичних орієнтирів, деонтологічних норм щодо командної взаємодії під час реалізації інклюзивної компетентності в інклюзивному освітньому середовищі початкової школи); професійно-технологічний (передбачає модернізацію професійної підготовки згідно із сучасними освітніми тенденціями та реформами вищої освіти; включення проблематики реалізації інклюзивного навчання в теоретичні та практичні освітні компоненти освітньо-професійної програми); аналітико-результативний (передбачає використання технологій прогнозування та інструментарію «форсайт» для підготовки майбутніх учителів початкових класів до викликів, що можуть постати в інклюзивному освітньому середовищі; забезпечення систематичного моніторингу рівня сформованості інклюзивної компетентності, рефлексію його результатів, корекцію цілей, завдань і методів з метою поглиблення рівня сформованості інклюзивної компетентності). Обґрунтовано комплекс методологічних підходів до підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному освітньому середовищі: парадигмального, аксіологічного, діалектичної єдності теорії та практики, системного, синергетичного, інтегративного, компетентнісного, діяльнісного, середовищного, особистісно-орієнтованого, деонтологічного, тезаурусного, інклюзивного. Ураховуючи, що сутність будь-якого концептуального бачення розв’язання проблеми дослідження реалізується на основі сукупності принципів як провідних регулятивів педагогічного процесу, покликаних забезпечити його успішну реалізацію, для цілеспрямованого формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів визначено комплекс, що містить такі принципи: загальнодидактичні (науковості; системності й послідовності; доступності; зв’язку навчання з життям; свідомості й активності; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуального підходу; емоційності навчання; виховного характеру процесу навчання) та специфічні (аксіологічної спрямованості змісту професійної підготовки на сприйняття людського різноманіття; міждисциплінарної та полісуб’єктної співпраці в процесі фахової підготовки; симуляційно-прогностичного моделювання пропедевтичної діяльності вчителя; інструментально-цифрової підтримки та асистивної доступності навчання в закладі вищої освіти). У ході наукового пошуку означено найбільш вагомі фактори, що є визначальними для формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів: узгодження змісту підготовки з модернізацією вищої освіти, персоналізація освітньої траєкторії студентів, відповідність результатів навчання суспільним запитам, трансверсальна орієнтація на принципи інклюзії, упровадження виховного скаффолдингу, праксеологізація через програми педагогічних практик та активізація суб’єктної позиції студентів у професійному саморозвитку. На основі аналізу праць вчених та із застосуванням методу експертного оцінювання виявлено та обґрунтовано педагогічні умови цілеспрямованого формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів, зокрема: узгодження змісту підготовки із сучасними стратегічними векторами та концептами модернізації системи вищої освіти; персоналізацію освітньої траєкторії на основі врахування особистісних запитів, професійних інтересів та індивідуально-психологічних особливостей студентів; відповідність прогнозованих результатів навчання актуальним суспільним запитам щодо ефективної діяльності педагога в інклюзивному освітньому середовищі; трансверсальну орієнтацію змісту та цілей професійної підготовки майбутніх учителів на наскрізну реалізацію філософії та принципів інклюзії; упровадження виховного скаффолдингу як фасилітаційного механізму підтримки студентів та формування деонтологічних моделей їхньої поведінки; праксеологізацію змісту професійної підготовки через наскрізну інтеграцію інклюзивної проблематики в програми та завдання педагогічних практик; упровадження інструментарію форсайт-прогнозування в процес стратегічного планування змісту та результатів професійної підготовки студентів; активізацію суб’єктної позиції студентів у процесах самоосвіти, самоорганізації та професійного саморозвитку. На основі системного підходу теоретично обґрунтовано та розроблено авторську педагогічну систему формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти, спрямовану на формування інтегрованої особистісно-професійної здатності до роботи в інклюзивному освітньому середовищі, яка є цілісним організаційно- педагогічним утворенням, структурно відображає взаємозв'язок цільового, змістового, процесуального та результативного аспектів освітнього процесу (цілі, зміст, методи, форми, засоби й контроль результатів навчання), забезпечує системність, неперервність, практичну спрямованість професійної підготовки та досягнення прогнозованого результату – сформованості інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Спроєктовано модель педагогічної системи формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти, яка систематизує теоретико-методологічні знання про досліджувану здатність особистості, впорядковує науково-практичні дії щодо цілеспрямованого її формування в процесі професійної підготовки і містить: цільовий (мета, завдання), теоретико-методологічний (положення парадигм, методологічні підходи, загальні, специфічні принципи), змістово-організаційний (компоненти, етапи, зміст формування, методи, форми, засоби); рефлексійно-оцінювальний (критерії, показники, рівні, інструментарій, результат) блоки. Кожен блок моделі схарактеризовано в контексті його функціональних особливостей, змісту під час реалізації педагогічної системи цілеспрямованого формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти. Розроблена структурно-функціональна модель відтворює й візуалізує взаємозв’язки між складниками спроєктованої педагогічної системи, має на меті якісний перехід від початкового до високого рівня здатності до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Вірогідність результатів проведеної експериментальної роботи і достовірність експериментальних даних забезпечено використанням критерію Пірсона χ2. Одержані результати формувального етапу експерименту підтвердили ефективність застосування запропонованої педагогічної системи формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів в процесі фахової підготовки. Визначено прогностичні напрями професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі з окресленням стратегій дій Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти, робочих груп та професорсько-викладацького складу забезпечення реалізації освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів початкових класів, які полягають у розширенні компетентнісної моделі професійної підготовки відповідно до сучасної соціальної моделі інклюзії, інституціоналізації підготовки за спеціалізацією «Асистент учителя», розвитку готовності до виконання координаційної ролі в команді психолого-педагогічного супроводу та посиленні міжпрофесійної взаємодії, що забезпечує подолання нормативних, змістових і організаційних суперечностей між сучасними потребами інклюзивної освіти та наявною системою професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні навчально-методичного забезпечення освітніх компонентів «Інклюзивна освіта», «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі» для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня освіти (силабуси, методичні вказівки до практичних, семінарських занять, позааудиторної самостійної роботи); методичних рекомендацій до навчальної практики «Навчальна практика з реалізації діяльнісного підходу»; діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів.