Грошовий обіг на території Сіверщини в другій половині XVII–XVIII ст.: краєзнавчий аспект

Abstract

У дисертаційній роботі здійснено комплексне, багаторівневе дослідження грошового обігу на території історичної Сіверщини другої половини XVII–XVIII ст. із використанням краєзнавчого підходу. Робота поєднує аналіз нумізматичних матеріалів (монетних скарбів і поодиноких знахідок), писемних джерел та архівних документів із дослідженням повсякденних практик грошового використання, що дозволило відтворити цілісну картину функціонування регіонального грошового ринку. У центрі дослідження перебувають склад монетної маси на ринках Сіверщини, топографія монетних скарбів, еволюція систем грошової лічби, термінологія грошових одиниць, а також особливості функціонування локальних центрів грошового обігу, зокрема Глухова, Чернігова, Ніжина та Кролевця. Особливу увагу приділено ролі Глухова як адміністративного і фінансового центру Гетьманщини в 1708–1782 рр., що істотно вплинуло на структуру та інтенсивність грошового обігу. Доведено, що Сіверщина в досліджуваний період була важливою контактною зоною між українськими землями, Московським царством і Річчю Посполитою, що визначило її як специфічний регіон із багатокомпонентною монетною системою. У грошовому обігу тривалий час співіснували різні типи монет – західноєвропейські (передусім талери та їхні фракції), польські номінали та російські рублі, копійки й мідні гроші, що відображало транзитний характер регіону та його залученість до широких торговельно-економічних зв’язків. Встановлено, що період 1648–1782 рр. характеризується поступовою трансформацією грошової системи: від домінування західноєвропейських і польських номіналів до утвердження російської монетної системи. Цей процес супроводжувався не лише змінами у структурі монетної маси, але й глибокими зрушеннями в системах грошової лічби, які відображали адаптацію населення до нових економічних умов. Актуальність дослідження зумовлена тим, що грошовий обіг є одним із ключових індикаторів економічного розвитку регіону, оскільки відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, торговельних зв’язків, ремесел і сільського господарства. Гроші слугують не лише економічним інструментом, але й важливим історичним джерелом, яке містить інформацію про політичні, соціальні та культурні процеси, стаючи своєрідним «літописом епохи». Особливої значущості дослідження набуває в контексті регіональної історії, оскільки дозволяє виявити специфіку локальних ринків, особливості формування монетної маси, шляхи надходження монет і характер економічної активності населення. Аналіз монетних скарбів і грошової лічби дає можливість реконструювати повсякденне життя населення Сіверщини, його економічні практики та ментальні уявлення. Актуальність теми посилюється також недостатнім рівнем її розробленості в історіографії. Попри значну кількість праць, присвячених грошовому обігу України ранньомодерного часу, відсутні комплексні дослідження, які б поєднували аналіз нумізматичних матеріалів із вивченням систем грошової лічби на регіональному рівні. Існують суперечності між наявністю значного масиву скарбового матеріалу та відсутністю його системної інтерпретації, між офіційними нормативами грошового обігу та реальною практикою використання лічильних одиниць, які часто не мали фізичного втілення. У роботі визначено, що грошовий обіг Сіверщини функціонував у межах складної системи економічних зв’язків Лівобережної України. Важливу роль у цьому процесі відігравали торговельні шляхи, ярмарки, діяльність купецтва та локальні фінансові інституції. Значну увагу приділено ярмарковій торгівлі як одному з ключових механізмів циркуляції монетної маси та формування цінової політики. Окремо досліджено структуру монетної маси та її динаміку. Встановлено співвідношення різних номіналів у складі скарбів і поодиноких знахідок, що дозволило виявити тенденції розвитку грошового обігу. Показано, що якісна срібна монета поступово «вимивалася» з внутрішнього обігу, тоді як ринок насичувався мідною монетою та фальсифікатами, що було пов’язано з розвитком торгівлі та впливом державної фінансової політики. З’ясовано, що набуття Глуховом статусу столиці Гетьманщини в 1708 р. суттєво вплинуло на характер грошового обігу. Концентрація адміністративних і фінансових установ сприяла формуванню специфічного «столичного» грошового ринку, який відзначався підвищеною часткою високовартісної монети та інтенсивністю фінансових операцій. Також простежено зміни у структурі грошового обігу після 1708 року. Виявлено поступове витіснення традиційних європейських номіналів імперськими монетними стандартами, однак встановлено, що локальні практики використання та сприйняття грошей зберігалися тривалий час, що свідчить про інерційність економічної культури населення. У дисертації здійснено комплексне історико-нумізматичне дослідження грошового обігу Сіверщини 1648–1782 рр. на основі поєднання скарбових, музейних, архівних та наративних джерел, що дозволило реконструювати регіональні особливості функціонування монетного обігу в умовах політичної та економічної трансформації Гетьманщини. Уперше: – систематизовано та введено до наукового обігу комплекс нумізматичних матеріалів із території Сіверщини, що включає 163 скарбові комплекси та поодинокі монетні знахідки XVII–XVIII ст.; – здійснено реконструкцію структури монетного обігу Сіверщини за етапами 1648–1708 та 1708–1782 рр., визначено співвідношення західноєвропейських, польсько-литовських і російських монет у регіональному обігу; – виявлено регіональні особливості трансформації грошового обігу Сіверщини в процесі інтеграції Гетьманщини до фінансового простору Російської імперії; – простежено зміни систем грошової лічби населення Сіверщини та встановлено тривале співіснування традиційної польсько-литовської та російської лічильних систем; – встановлено залежність структури монетного обігу від адміністративного статусу Глухова після перенесення гетьманської столиці у 1708 р.; – уточнено топографію монетних знахідок Сіверщини та встановлено концентрацію основних скарбових комплексів у районах найбільших торговельних центрів і комунікаційних шляхів регіону. Дістало подальшого розвитку: – дослідження регіональних особливостей грошового обігу Гетьманщини; – вивчення ролі нумізматичних джерел у реконструкції соціально-економічних процесів ранньомодерної України; – аналіз впливу державної фінансової політики на локальні практики грошового використання; – дослідження процесів витіснення іноземної монети російськими карбуваннями у XVIII ст. Удосконалено: – підходи до комплексного аналізу скарбових комплексів як джерела з історії економічних зв’язків; – методику поєднання статистичного аналізу нумізматичних матеріалів із даними писемних джерел; – інтерпретацію трансформації грошового обігу Сіверщини в контексті адміністративної та економічної інтеграції Лівобережної України до Російської імперії. У дисертації обґрунтовано, що грошовий обіг Сіверщини відображає складні процеси економічної інтеграції, які супроводжувалися не лише уніфікацією фінансової системи, але й збереженням локальних традицій. З’ясовано, що поряд із провадженням імперських стандартів існували елементи прихованого спротиву, які виявлялися в тривалому використанні традиційних систем грошової лічби. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для реконструкції економічних процесів на території Сіверщини другої половини XVII–XVIII ст., дослідження особливостей функціонування регіонального грошового ринку та його взаємодії з фінансовими системами Гетьманщини й Російської імперії. Результати дослідження поглиблюють уявлення про розвиток грошового обігу України ранньомодерної доби, процеси економічної інтеграції Лівобережжя та роль провідних центрів Сіверщини – Глухова, Чернігова, Ніжина і Батурина – у фінансовому житті регіону.