Формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу

Abstract

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання важливого наукового завдання формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних інформаційних джерел визначено, що гендерний підхід є ключовим принципом формування сучасного військового управління, оскільки сприяє забезпеченню рівних прав і можливостей для військовослужбовців незалежно від статі, усуненню дискримінаційних бар’єрів та підвищенню ефективності взаємодії у військових підрозділах. Аналіз нормативно-правових документів, наукових праць, освітніх програм підготовки майбутніх офіцерів НГУ та результатів експертного оцінювання дав змогу визначити стан розробленості проблеми формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу в педагогічній теорії та практиці. Зокрема, встановлено, що, незважаючи на важливість наукових пошуків сучасних учених, проблема формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу є недостатньо вивченою й потребує проведення системного дослідження. Виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою адаптацією освітніх програм до потреб гендерної інтеграції, що вимагає подальшого вдосконалення педагогічних підходів у військових навчальних закладах. У роботі уточнено поняття «готовність майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу», що визначається як інтегративне особистісне утворення, яке характеризується наявністю мотивів, ціннісних орієнтацій, системи знань про гендерний підхід та професійну взаємодію і здатністю реалізувати їх у діяльності й поведінці для забезпечення ефективної комунікації, співпраці та взаємодії з військовослужбовцями різної статі в умовах навчальної та службово-бойової діяльності. Така готовність ґрунтується на усвідомленому прийнятті принципів гендерної рівності, урахуванні соціокультурних особливостей, гендерних норм і ролей, сприяє формуванню справедливого, гендерно чутливого середовища у військовому колективі, забезпечує рівні права й можливості для всіх учасників професійної взаємодії та підвищує ефективність виконання завдань військової служби. На основі аналітичного огляду літературних джерел з означеної проблеми уточнено структуру готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, що охоплює три взаємопов’язані компоненти: мотиваційно-ціннісний (мотиви, ціннісності, ставлення до гендерної рівності; налаштованість на вирішення гендерних конфліктів, спрямованість на навчання у гендерній сфері), когнітивний (знання про гендерну рівність і професійну взаємодію, гендерних стереотипів, законодавчих норм із забезпечення гендерної рівності), поведінковий (застосування принципів гендерної рівності в діяльності та спілкуванні, поведінка в гендерних конфліктах, прийняття рішень з опорою на принципи гендерної рівності). Відповідно до компонентів досліджуваної готовності визначено критерії та показники її сформованості: ціннісно-мотиваційний (показники: позитивне ставлення до гендерної рівності та сприйняття її як цінності; мотивація до вирішення гендерних конфліктів та визнання важливості гендерної рівності в НГУ; налаштованість на навчання та розвиток у гендерній сфері), когнітивний (показники: розуміння принципів гендерної рівності та знання про гендерну рівність і професійну взаємодію; розуміння ролі гендерних стереотипів у НГУ та знання гендерних питань у контексті військової етики; знання законодавчих норм з гендерної рівності), поведінковий (показники: застосування принципів гендерної рівності в повсякденному житті та гендерна чутливість у спілкуванні; реакція на гендерні проблеми в НГУ та поведінка в гендерних конфліктах; опора на принципи гендерної рівності в прийнятті рішень). Схарактеризовано рівні сформованості кожного компонента готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: незадовільний, задовільний, достатній, оптимальний. Розглянуто зарубіжний досвід формування готовності військовослужбовців до професійної взаємодії на засадах гендерного підходу та виокремлено найефективніші методи та підходи, які можуть бути адаптовані до системи військової освіти України. У дисертації проаналізовано стан сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу. Констатовано, що: значна частина курсантів має недостатній рівень знань про нормативно-правову базу гендерної рівності у військовій сфері, а також не володіє достатніми навичками ефективної взаємодії в змішаних підрозділах; попри позитивне ставлення до гендерної рівності, лише частина майбутніх офіцерів усвідомлює її значущість у військовій діяльності; є певні гендерні стереотипи, що можуть впливати на процес прийняття рішень та міжособистісну комунікацію у військових колективах. У процесі дослідження на основі аналізу літератури та методу експертного оцінювання визначено педагогічні умови, що забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: доповнення змісту освітніх компонентів відомостями щодо принципів гендерної рівності й гендерного підходу; організація та впровадження курсів за вибором і тренінгів з гендерної рівності; підтримка гендерних ініціатив на рівні керівництва закладу; використання гендерного підходу в педагогічній діяльності; створення гендерно чутливого освітнього середовища. Для досягнення мети дослідження обґрунтовано модель формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, що містить чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий (концептуальні засади, мета, завдання, методологічні підходи, принципи), суб’єктний (курсанти, викладачі, офіцери структурних підрозділів, інші зацікавлені особи та їх взаємодія), змістово-операційний (компоненти готовності, зміст підготовки, етапи формування готовності, форми організації освітнього процесу, педагогічні технології, методи, засоби навчання), оцінно-результативний (критерії та показники, засоби діагностики, рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, передбачуваний результат). Схарактеризовано технологію формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, яка базується на організації освітнього процесу, який включає відповідні форми та методи, спрямовані на формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, поведінкового компонентів досліджуваної готовності. Розроблено авторські «Методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу». Особлива увага приділена інтеграції гендерних аспектів у дисципліни військово-професійного циклу та розширенню методичного інструментарію викладачів. Узагальнення результатів педагогічного експерименту засвідчило позитивну динаміку сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу в експериментальній групі, що характеризується збільшенням кількості здобувачів освіти з оптимальним та достатнім рівнями сформованості компонентів досліджуваної готовності з одночасним зменшенням їх кількості із задовільним та незадовільним рівнями. Ефективність виявлених та обґрунтованих педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу підтверджено статистичним аналізом результатів експерименту. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше виявлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу; розроблено модель формування досліджуваної здатності, що охоплює чотири взаємопов’язані блоки: концептуально-методологічний, суб’єктний, змістово-операційний, результативно-оцінний; уточнено сутність, структуру, критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу; удосконалено методичний супровід і технологічне забезпечення процесу формування досліджуваної готовності; подальшого розвитку набули теоретичні положення гендерного підходу до професійної підготовки майбутніх офіцерів НГУ та діагностичний інструментарій визначення рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес вищих військових навчальних закладів навчально-методичного супроводу для формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: доповнення змісту нормативних дисциплін («Вікова та гендерна психологія», «Основи психологічного консультування військовослужбовців», «Військова психологія та педагогіка», «Соціогуманітарні основи військово-професійної діяльності» та ін.) гендерним складником; упровадження авторської вибіркової навчальної дисципліни «Гендерні аспекти військової служби та державної безпеки» (навчальна й робоча програми, зміст лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи курсантів, система оцінювання навчальних досягнень, питань до підсумкового контролю); укладання методичних рекомендацій «Методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу»; методичних розробок тренінгових занять, виховних заходів гендерного спрямування; інструментарію для діагностики компонентів готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних центрах; підготовки посібників, програм навчальних дисциплін; у системі післядипломної військової освіти.