Формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки

Abstract

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання актуального наукового завдання – формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки. Аналіз нормативно-правових актів і наукових джерел засвідчив, що проблема формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України (НГУ) до виконання завдань з охорони громадської безпеки, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних залишається недостатньо розробленою. Відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України», на НГУ покладено функції забезпечення громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян, конвоювання осіб, їх екстрадиції та охорони під час судових процесів, що зумовлює високі вимоги до професійної готовності офіцерів. З 2014 року службово-бойова діяльність підрозділів НГУ ускладнилася через участь у виконанні завдань у районі Операції обʼєднаних сил (ООС), захисті критичної інфраструктури, стабілізаційних заходах, відсічі збройній агресії рф, а також у забезпеченні заходів під час пандемії COVID-19 та воєнного стану. Особовий склад НГУ залучається до охорони громадського порядку (ОГП), служби на блокпостах, конвоювання військовополонених і взаємодії з іншими силовими структурами, що актуалізує потребу формування згаданої готовності майбутніх офіцерів. З’ясовано сутність поняття «готовність майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних», під якою розуміємо полікомпонентну динамічну характеристику курсантів, репрезентовану сформованістю мотивів, установок і прагнень здійснювати діяльність, пов’язану з виконанням завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних, ціннісним ставленням до цієї діяльності, що базується на системі знань та вмінь виконувати означені службові завдання, здатності протистояти стресам, рефлексії результатів своєї діяльності й формується шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу. Уточнено структуру готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки, яка охоплює такі взаємопов’язані компоненти: психологічний, когнітивний, діяльнісний, рефлексійний. Визначено критерії досліджуваного феномену, однойменні компонентам, та відповідні їм показники: психологічний (показники: професійна спрямованість та інтереси; система ціннісних орієнтацій; життєстійкість особистості; нервово-психічна стійкість до стресогенних чинників; здатність до соціально-психологічної адаптації), когнітивний (показники: система правових знань; тактичні знання щодо охорони порядку, конвоювання та екстрадиції; технічна обізнаність у сфері застосування спецзасобів, озброєння, спецтранспорту та БПЛА), діяльнісний (показники: здатність до прийняття правомірних рішень у типових та кризових ситуаціях; володіння тактичними прийомами охорони, обшуку та супроводження; управлінські навички керівництва підрозділом; здатність практичного застосування технічних і спеціальних засобів), рефлексійний (показники: об’єктивність професійної самооцінки; здатність до критичного аналізу результатів власної діяльності; самоконтроль в екстремальних умовах; сформованість стратегій професійного саморозвитку) та рівні (високий, середній, низький) формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки. У дослідженні визначено організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки (удосконалення системи відбору та професійного розвитку викладачів ВВНЗ НГУ; оновлення змісту освітніх програм та навчально-методичного забезпечення освітніх компонентів; створення та використання навчальних фільмів професійного спрямування; створення спеціалізованого просторово-предметного освітнього середовища у ВВНЗ). Для досягнення поставленої мети дослідження розроблено змістово-функціональну модель формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних, яка відображає цілісну систему педагогічного впливу, що забезпечує поетапний розвиток такої готовності. Фундаментальною основою для визначення параметрів цієї моделі виступає соціальне замовлення, яке безпосередньо впливає на її наповнення та вектор розвитку. Змістово-функціональна модель структурно складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків – методологічно-цільового (мета, завдання, методологічні підходи, загальнодидактичні та спеціальні принципи), субʼєктного (викладачі, курсанти), організаційно-змістового (компоненти готовності, зміст підготовки, методи, форми організації навчальної діяльності, засоби навчання та виховання) та результативно-оцінювального (критерії, відповідні їм показники, діагностичні методики, рівні сформованості досліджуваної готовності, результат – позитивна динаміка рівнів сформованості досліджуваної готовності), кожен з яких виконує певну функцію в забезпеченні процесу формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних. Розроблено методику формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання,екстрадиції та охорони підсудних, що охоплює зміст (реалізація освітніх компонентів «Правові засади службово-бойової діяльності підрозділів НГУ», «Управління повсякденною діяльністю підрозділів», «Службово-бойова діяльність підрозділів», «Інформаційні технології та електронні комунікаційні системи», «Вогнева підготовка», «Фізичне виховання та методика фізичної підготовки», «Будова та експлуатація військової техніки», Логістичне забезпечення підрозділів», «Військова практика»), форми (лекції, практичні, групові, бінарні, семінарські заняття, консультації, самостійна робота), методи (традиційні (пояснювально-ілюстративні), пасивні (перегляд навчальних відеофільмів), активні (самостійне опрацювання нормативно-правових актів, виконання індивідуальних завдань) та інтерактивні (дискусії, ігри, тренінги, кейс-метод)), що забезпечує ефективність цього процесу. У ході педагогічного експерименту, до якого було залучено 128 курсантів Київського інституту НГУ, встановлено суттєве підвищення рівнів готовності здобувачів освіти експериментальної групи порівняно з контрольною за всіма структурними компонентами. Зокрема, зростання показників високого рівня в експериментальній групі становило: за когнітивним компонентом – на 35,3 %, психологічним – на 29,4 %, діяльнісним – на 29,4 % та рефлексійним – на 28 %. Статистичний аналіз із застосуванням критерію χ² Пірсона підтвердив достовірність отриманих результатів на рівні значущості 0,05, що математично доводить ефективність упровадженої змістово-функціональної моделі та визначених організаційно-педагогічних умов. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше: виявлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаціно-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання,екстрадиції та охорони підсудних у процесі професійної підготовки; розроблено змістово-функціональну модель формування досліджуваної готовності, що охоплює чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий, суб’єктний, організаційно-змістовий, результативно-оцінювальний;уточнено сутність, структуру, критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних; удосконалено сутність поняття «готовність майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних» та її структуру; діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку, конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних; удосконалено зміст, форми, методи формування досліджуваної готовності; подальшого розвитку набули теоретичні положення компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх офіцерів у ВВНЗ та закладах освіти зі специфічними умовами навчання. Практичне значення результатів дослідження полягає в удосконаленні змісту та методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх офіцерів. Основні результати впроваджено через діагностичний інструментарій, інноваційні методи навчання, моніторинг та верифікацію перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов підготовки, освітнє середовище. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх офіцерів; підготовки посібників, програм навчальних дисциплін; у системі післядипломної освіти; у професійній діяльності науково-педагогічних та педагогічних працівників (інструкторів) ВВНЗ.