Прогнозування перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх учителів у контексті формування їхньої екологічної компетентності

Abstract

У статті висвітлено авторське напрацювання щодо прогнозування перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх учителів у контексті формування їхньої екологічної компетентності. Наголошено, що прогнозування перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх учителів в закладах вищої освіти уможливить виявлення нових тенденцій формування та розвитку їхньої екологічної компетентності. Проаналізовано підходи вчених, педагогів до визначення поняття «педагогічне прогнозування». Авторка потрактовує педагогічне прогнозування як дослідження в галузі освіти щодо розвитку педагогічних об’єктів, явищ і процесів, що носить випереджаючий характер і спрямоване на оптимізацію та вдосконалення організаційно-методичного і технологічного супроводу освітнього процесу. Розроблення прогностичних розвідок фахової підготовки майбутніх учителів у контексті формування в них екологічної компетентності здійснено з урахуванням основних принципів педагогічного прогнозування: системності, оптимальності, аналогічності, комплексності, специфічності та ін. Визначення перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх педагогів здійснено на основі прогнозного фону – стану і перспектив розвитку суспільства з урахуванням економічних, правових, культурних, політичних, національно-етнічних, соціально-психологічних, демографічних та інших чинників упливу. У визначенні прогнозів у розрізі досліджуваної проблеми авторка спирається на такі структурні складники прогнозного фону: соціальний попит суспільства на екокомпетентних учителів; можливості задоволення потреб педагогічної теорії і практики на різних рівнях реалізації освіти; рівень розроблення теорії розвитку закладів вищої освіти; взаємозв’язок теорії розвитку ЗВО із соціальним середовищем. Виокремлення перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх учителів у контексті формування їхньої екологічної компетентності здійснено впродовж умовно виокремлених етапів: ретроспекції, діагностики та проспекції. Обґрунтовано доцільність виокремлення перспективних напрямів на трьох рівнях: загальнодержавному, інституційному й особистісному. На загальнодержавному рівні перспективним напрямом фахової підготовки майбутніх учителів біології визначено розроблення Державного стандарту підготовки здобувачів вищої освіти галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта, предметної спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з декларуванням екологічної компетентності як однієї з фахових здатностей. Наголошено, що на інституційному рівні перспективним напрямом формування екологічної компетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки є вдосконалення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів із середньої освіти біологічного профілю. Сприяння особистісному і професійному саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації здобувачів вищої педагогічної освіти у контексті їхньої екологічної компетентності авторка визначає як прогностичний напрям на особистісному рівні.