Формування екологічної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі застосування аудиторних форм організації освітнього процесу

Abstract

У статті висвітлені можливості аудиторних форм організації освітнього процесу в закладах вищої освіти щодо формування екологічної компетентності студентів. Наголошено, що з-поміж форм організації освітнього процесу великі потенційні можливості у процесі формування екологічної компетентності здобувачів вищої освіти мають семінарські, практичні й лабораторні заняття. Означені форми організації освітнього процесу спрямовані передусім на закріплення й поглиблення знань, формування вмінь практичного застосування теоретичних знань у контексті майбутньої професійної діяльності. Проаналізовано підходи вчених, педагогів до тлумачення поняття «форми навчання». Окреслене поняття потрактовано як спосіб існування змісту навчання, як засіб взаємодії викладача і студентів, як методи навчання, як діяльність учасників освітнього процесу, як способи керування навчально-пізнавальною діяльністю здобувачів освіти тощо. Авторка оперує поняттям «форми організації освітнього процесу», яке визначає як способи організації навчання і виховання, які регламентовані часом і простором, у межах яких реалізується зміст освіти. Форма організації фахової підготовки майбутніх учителів презентовано як спільну діяльність усіх учасників освітнього процесу (науково-педагогічні та педагогічні працівники, здобувачі освіти, батьки, роботодавці та інші стейкхолдери), обмежену просторово-часовим критерієм і спрямовану на формування екологічної компетентності майбутніх педагогів. Уточнено значення семінарських занять у процесі формування досліджуваної здатності особистості. Наголошено, що такі заняття концентрують можливості загального й професійного розвитку майбутніх учителів і спрямовані передусім на розвиток знаннєво-змістового і професійно- рефлексійного компонентів екокомпетентності студентів. Наведено приклади застосування нетрадиційних форм проведення семінарських занять, як-от: семінар-круглий стіл, семінар-конференція, семінар-захист навчальних проектів. Акцентовано увагу на використанні практичних занять з фахових дисциплін природничого спрямування, які сприяють формуванню передусім діяльнісно-технологічного складника екологічної компетентності майбутніх учителів. Продемонстровано потенційні можливості формування екокомпетентності студентів авторського практикуму з етології для майбутніх учителів біології, в якому представлені практичні роботи з етології для здобувачів освіти галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Наголошено, що діяльнісно-технологічний, ціннісно-мотиваційний компоненти екологічної компетентності майбутніх педагогів зазнають першочергового формувального впливу під час проведення лабораторних робіт. Продемонстровано потенційні можливості формування екокомпетентності студентів авторського лабораторного практикуму із зоології хребетних для студентів ОС «Бакалавр» спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Підсумовано, що застосування семінарських, практичних, лабораторних занять як форм організації освітнього процесу фахової підготовки майбутніх учителів забезпечує інтеграцію теоретико-методологічних знань і практичних умінь, навичок здобувачів вищої освіти, сприяє формуванню професійних якостей майбутнього педагога (відповідальність, самостійність, творча ініціатива і т. ін.), здійснює формувальний уплив на всі компонентно-структурні складники екологічної компетентно. The article highlights the possibilities of classroom forms of organization of the educational process in institutions of higher education regarding the formation of environmental competence of students. It is emphasized that among the forms of organization of the educational process, seminar, practical and laboratory classes have great potential in the process of formation of environmental competence of students of higher education. The specified forms of organization of the educational process are primarily aimed at consolidating and deepening knowledge, forming skills of practical application of theoretical knowledge in the context of future professional activity.The approaches of scientists and teachers to the interpretation of the concept of "forms of education" have been analyzed. The defined concept is interpreted as a way of existence of the content of education, as a means of interaction between the teacher and students, as methods of teaching, as activities of participants in the educational process, as methods of managing the educational and cognitive activities of students, etc. The author uses the concept of "forms of organization of the educational process", which she defines as ways of organizing education and training, which are regulated by time and space, within which the content of education is realized. The form of organization of professional training of future teachers is presented as a joint activity of all participants in the educational process (scientific-pedagogical and pedagogical workers, students of education, parents, employers and other stakeholders), limited by a space-time criterion and aimed at the formation of environmental competence of future teachers.The importance of seminar classes in the process of formation of the researched ability of the individual has been clarified. It is emphasized that such classes concentrate the possibilities of general and professional development of future teachers and are aimed primarily at the development of knowledge-c ontent and professional-reflection components of students' eco-competence. Examples of non-traditional forms of conducting seminar classes are given, such as: seminar-round table, seminar-conference, seminar-defense of educational projects.Emphasis is placed on the use of practical classes in the professional disciplines of the natural sciences, which contribute to the formation of the primarily activity-technological component of the environmental competence of future teachers. The potential opportunities for the formation of eco-competence of students of the author's workshop on ethology for future biology teachers, which presents practical works on ethology for students of the field of knowledge 01 Education / Pedagogy of the specialty 014 Secondary education of the first (bachelor) level of higher education, are demonstrated.It is emphasized that the activity-technological, value-motivational components of the environmental competence of future teachers undergo primary formative influence during laboratory work. The potential opportunities for the formation of eco-competence of students of the author's laboratory workshop on vertebrate zoology for students of OS "Bachelor" specialty 014.05 Secondary education (Biology and human health) were demonstrated.It is concluded that the use of seminar, practical, laboratory classes as a form of organization of the educational process of professional training of future teachers ensures the integration of theoretical and methodological knowledge and practical abilities, skills of students of higher education, contributes to the formation of professional qualities of the future teacher (responsibility, independence, creative initiative, etc. etc.), exerts a formative influence on all component-structural components of environmental competence.