Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання важливого наукового завдання щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки. Аналіз нормативно-правових документів, наукових праць, освітніх програм предметної спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) другого (магістерського) рівня вищої освіти низки закладів вищої освіти України, навчальних планів, робочих програм дисциплін дав змогу визначити стан розробленості проблеми розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки. Встановлено, що різні аспекти розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці, але в контексті освітніх трансформацій окреслена проблема потребує суттєвого вдосконалення. Зазначено, що система професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти має бути спрямована на забезпечення якісного формування конкурентоспроможних учителів, які володіють високим рівнем компетентностей, розвиненими особистісними якостями й педагогічною майстерністю. Актуальність проведення наукового дослідження ґрунтується на тому, що майбутні вчителі трудового навчання і технологій повинні глибоко усвідомлювати місце і роль освітніх процесів у світовому культурному просторі, поєднувати глибокі фундаментальні теоретичні знання й практичну підготовленість, мати здатність до здійснення педагогічної діяльності на засадах професіоналізму та володіти високим рівнем розвитку педагогічної майстерності. Наразі питання розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки в науково-педагоічних джерелах висвітлено недостатньою мірою. Необхідним є з’ясування теоретичних і методичних основ цього процесу, що забезпечить організацію результативної освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти. У роботі уточнено сутність поняття «педагогічна майстерність майбутнього вчителя трудового навчання і технологій», яку потрактовуємо як інтегративну якість особистості, що базується на гармонійному поєднанні системи психолого-педагогічних, методичних і предметних знань, умінь, навичок, досвіду педагогічної діяльності, мотивів, цінностей, особистісних якостей (гуманістична спрямованість, ерудиція, справедливість, толерантність, принциповість, людяність, відповідальність, прагнення до самоорганізації, самоосвіти й саморозвитку тощо) і виявляється в її новаторстві, творчості, мобільності та спроможності до успішного розв’язання завдань технологічної освіти учнів. Аналіз літературних джерел щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки дав змогу визначити її структуру як поєднання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного й особистісно-рефлексійного компонентів. Мотиваційно-ціннісний компонент характеризується ступенем сформованості мотивів, потреб, цінностей майбутніх учителів трудового навчання і технологій, що визначають їхнє ставлення до педагогічної діяльності, розвитку власної педагогічної майстерності, розуміння її значущості, проявляються в прагненні підпорядковувати всі професійні дії інтересам та потребам учнів на уроках трудового навчання і технологій. Когнітивний компонент педагогічної майстерності майбутнього вчителя трудового навчання і технологій є результатом його пізнавальної діяльності та охоплює психолого-педагогічні, методичні й предметні знання, а також знання сутності, структури, технології та методичних засад розвитку педагогічної майстерності. Діяльнісний компонент розглядається як практичний складник педагогічної майстерності майбутнього вчителя трудового навчання і технологій, характеризується низкою методичних умінь організації та проведення уроків технологій, володінням методикою розвитку педагогічної майстерності, а також уміннями розв’язувати нестандартні педагогічні завдання та ситуації. Особистісно-рефлексійний компонент проявляється в наявності особистісних якостей щодо педагогічної майстерності (гуманістична спрямованість, ерудиція, справедливість, толерантність, принциповість, людяність, відповідальність), умінні здійснювати рефлексію педагогічної діяльності, вносити корективи в процес розвитку власної педагогічної майстерності. З огляду на окреслену структуру педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки визначено критерії та показники: мотиваційно-ціннісний (показники: наявність мотивації до розвитку власної педагогічної майстерності; ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розуміння її значущості; прагнення підпорядковувати всі професійні дії інтересам та потребам учнів на уроках технологій); світоглядно-когнітивний (показники: система психологопедагогічних, методичних та предметних знань; ґрунтовні знання про сутність, структуру та технології розвитку власної педагогічної майстерності; знання методичних засад розвитку педагогічної майстерності); діяльнісно-технологічний (показники: методичні вміння організації і проведення уроків технологій; володіння методикою розвитку педагогічної майстерності; уміння розв’язувати нестандартні педагогічні завдання та ситуації); особистісно-рефлексійний (показники: наявність особистісних якостей (гуманістична спрямованість, ерудиція, справедливість, принциповість, відповідальність тощо); уміння здійснювати рефлексію педагогічної діяльності; уміння вносити корективи в процес розвитку власної педагогічної майстерності), а також рівні (високий, достатній, середній, початковий) її розвитку. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки: підвищення мотивації до розвитку педагогічної майстерності здобувачів вищої освіти; запровадження до практичної підготовки завдань, що сприяють розвитку педагогічної майстерності майбутніх фахівців; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій у закладах вищої педагогічної освіти, спрямованого на розвиток їхньої педагогічної майстерності; застосування інноваційних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Розроблено модель розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: методологічноцільового (мета, завдання, методологічні підходи, принципи), суб’єктного (науково-педагогічні працівники,здобувачівищоїосвіти(магістранти)), змістово-технологічного (компоненти, зміст, етапи розвитку педагогічної майстерності, педагогічні технології, форми організації освітнього процесу, засоби навчання, методи) та оцінювально-результативного (критерії, показники та рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій, результат). Доведено, що забезпечення ефективності розвитку досліджуваної якості в майбутніх педагогів ґрунтується на дотриманні виокремлених і теоретично обґрунтованих педагогічних умов. Задля впровадження спроєктованої моделі в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти розроблено навчально-методичний супровід розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що передбачає вдосконалення змісту і технологій професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Також розроблено авторський навчально-методичний посібник «Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій». Аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження дали змогу виявити позитивну динаміку розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в експериментальній групі, що характеризується збільшенням кількості студентів з високим і достатнім рівнями розвитку компонентів досліджуваного феномену з одночасним зменшенням їх кількості із середнім і низьким рівнями. Статистичний аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив об’єктивність змін, що стали підставою для висновку щодо ефективності виокремлених, обґрунтованих й упроваджених у фахову підготовку педагогічних умов розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, запропонованого навчально-методичного супроводу. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки; розроблено модель розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що охоплює чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий, суб’єктний, змістово-технологічний та оцінювально-результативний; уточнено: сутність, структуру, критерії, показники та рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки; удосконалено навчально-методичний супровід розвитку досліджуваної якості; діагностичний інструментарій для визначення рівнів розвитку компонентів педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій, а подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої педагогічної освіти. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні й упровадженні в освітній процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій за ОС «Магістр» у закладах вищої педагогічної освіти навчально-методичного супроводу розвитку педагогічної майстерності, що передбачає доповнення змісту освітніх компонентів («Інноваційна педагогіка», «Методика технологічної освіти», «Дослідження в технологічній освіті», «Інформаційні технології в дослідницькій діяльності») та завдань педагогічних практик («Науковопедагогічна в закладах загальної середньої або передвищої освіти (на робочому місці вчителя технологій)», «Науково-дослідницька») складником, спрямованим на розвиток педагогічної майстерності; авторського вибіркового освітнього компонента «Педагогічна майстерність учителів технологій» (навчальна й робоча програми, силабус, конспекти лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи здобувачів освіти, система оцінювання навчальних досягнень студентів тощо); авторського навчально-методичного посібника «Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій»; методичних розробок занять, виховних заходів; діагностичного інструментарію для визначення рівнів розвитку компонентів педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій; підготовки посібників, програм освітніх компонентів; у системі післядипломної педагогічної освіти; у професійній діяльності вчителів ЗЗСО та науково-педагогічних працівників ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців за предметною спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології).