Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності

Abstract

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання наукового завдання щодо підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної педагогічної діяльності. Актуальність теми зумовлена потребою сучасного суспільства в підготовці майбутніх педагогів професійного навчання нового, інноваційного типу – фахівців, здатних успішно реалізовувати актуальні освітні завдання відповідно до викликів сьогодення. Ефективне розв’язання цього питання значною мірою залежить від діяльності педагогічних закладів вищої освіти, для яких одним із ключових показників якості є наявність інноваційної складової в змісті фахової підготовки, а також створення сприятливих умов для формування й розвитку інноваційно орієнтованих, критично та творчо мислячих фахівців із високим адаптаційним та інноваційним потенціалом, готових до генерування, засвоєння й упровадження новітніх ідей у майбутній педагогічній практиці. Проведений аналіз сучасного стану та специфіки підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності дає підстави стверджувати, що процес формування їхньої інноваційної компетентності залишається фрагментарним і недостатньо дослідженим. Нерозробленість теоретичних і методичних засад такої підготовки, слабка узгодженість між теоретичними та практичними складниками освітнього процесу, а також обмежене використання сучасних технологій стримують розвиток інноваційного 3 потенціалу майбутніх фахівців. Проблема підготовки педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності перебуває в центрі наукових досліджень і потребує подальшого теоретичного осмислення та розроблення ефективних практичних механізмів її вирішення. У процесі дослідження уточнено зміст поняття «інноваційна компетентність педагога професійного навчання», під якою розуміється здатність особистості успішно провадити інноваційну діяльність, що ґрунтується на збалансованому поєднанні комплексу теоретичних знань з педагогічної інноватики, предметно-галузевих (спеціальних), методичних знань, умінь і навичок освоювати, створювати і застосовувати інновації в організації освітнього процесу, морально-етичних цінностей, інтересів і прагнень до інновацій і необхідних якостей (креативність, спрямованість на неперервне творення нового, наполегливе ставлення до саморозвитку та самовдосконалення, самокритичність, високий творчий потенціал, різнобічність інтересів, толерантність, широта мислення та ін.) та уможливлює розвиток інноваційності в здобувачів професійної освіти. На основі аналізу науково-педагогічних літературних джерел з проблеми дослідження та відповідно до визначення змісту поняття «інноваційна компетентність майбутнього педагога професійного навчання» уточнено її структуру, яка складається з чотирьох взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів: мотиваційно-ціннісного (система потреб, мотивів, інтересів, переконань, що формують спрямованість майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності); інноваційно-когнітивного (система знань базових понять педагогічної інноватики, аспектів самовираження й самореалізації; особливостей сучасних інноваційних педагогічних технологій, їх сутності, вимог до проєктування та застосування; особливостей інноваційної виробничої системи за відповідними видами економічної діяльності (галузями)); діяльнісного (здатність педагога до конкретних змістово-процесуальних операцій щодо спрямування практичних дій суб’єктів освітнього процесу для забезпечення бажаного освітнього ефекту, уміння планувати та організовувати діяльність із упровадження педагогічних інновацій, здатність приймати нестандартні рішення, володіння способами подолання опору інноваційній діяльності, уміння аналізувати тенденції розвитку інноваційних виробничих технологій у галузі та освоювати ці інновації як професійно-педагогічну технологію); особистісно-рефлексійного (здатність до рефлексії інноваційної діяльності, самоконтролю та самооцінювання; усвідомлення необхідності професійного самовдосконалення, самовираження через інноваційну діяльність, уміння прогнозувати наслідки використання інновацій та нововведень). Відповідно до виокремлених компонентів інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання визначено однойменні їм критерії та показники її сформованості: мотиваційно-ціннісний (показники: прагнення до інноваційної педагогічної діяльності; прагнення до постійного професійного саморозвитку; ціннісне ставлення до інноваційної діяльності); інноваційно-когнітивний (показники: знання базових понять педагогічної інноватики; знання особливостей сучасних інноваційних педагогічних технологій; обізнаність з особливостями інноваційної виробничої діяльності за відповідними спеціалізаціями підготовки); діяльнісний (показники: уміння планувати та організовувати діяльність із упровадження педагогічних інновацій; здатність приймати нестандартні рішення, володіння способами провадження інноваційної діяльності; уміння аналізувати тенденції розвитку інноваційних виробничих технологій за обраною спеціалізацією); особистісно-рефлексійний (показники: здатність до рефлексії інноваційної діяльності, самоконтролю та самооцінювання; усвідомлення необхідності професійного самовдосконалення, самовираження через інноваційну діяльність; уміння прогнозувати наслідки використання інновацій та нововведень) та рівні (високий, достатній, середній, початковий) сформованості цієї здатності. За результатами експертного оцінювання визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності: посилення мотивації здобувачів вищої освіти до інноваційної діяльності; створення інноваційного освітнього середовища в закладі вищої освіти; насичення змісту підготовки майбутніх педагогів професійного навчання інноваційним складником; упровадження інноваційних технологій у підготовку фахівців. Спроєктовано модель професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності, що є ідеальним конструктом відображення поетапного її формування в закладі вищої педагогічної освіти, унаочнює досліджувані механізми й процедури взаємопов’язаними структурними блоками: цільовим (мета, завдання), методологічним (методологічні підходи, принципи), суб’єктним (науково-педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти (бакалаври)), змістово-технологічним (зміст підготовки, етапи формування інноваційної компетентності, технології, форми, методи та засоби навчання) і діагностико-результативним (критерії, показники, рівні сформованості інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, очікуваний результат). Розроблено детальну методику підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності, що ґрунтується на поєднанні традиційних та інноваційних педагогічних технологій (ІКТ, проєктного, модульного, контекстного, проблемного, змішаного навчання, кейс-технологій тощо). Її реалізація передбачає використання комплексу взаємопов’язаних методів (словесних, наочних, практичних, репродуктивних, проблемних, дослідницьких, евристичних, імітаційно-ігрових, діалогічних, інтерактивних) і форм організації освітнього процесу (проблемні лекції та семінари, семінари-дискусії, творчі практичні заняття, екскурсії, круглі столи, вебінари, тренінги, майстер-класи тощо). Зазначено, що застосування зазначених технологій, методів і форм має узгоджуватися з етапами формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Аналіз і узагальнення результатів експериментального дослідження засвідчили позитивну динаміку сформованості інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в експериментальній групі. Це проявляється в зростанні кількості здобувачів освіти з високим і достатнім рівнями сформованості компонентів досліджуваної компетентності та одночасному зменшенні їх кількості із середнім і початковим рівнями. Ефективність визначених і теоретично обґрунтованих педагогічних умов підготовки педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності підтверджено статистичним аналізом результатів формувального експерименту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності; спроєктовано структурно-функціональну модель досліджуваного процесу, що поєднує цільовий, методологічний, суб’єктний, змістово-технологічний і діагностико-результативний блоки; удосконалено методику професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності, яка системно поєднує ресурси традиційних і інноваційних педагогічних технологій із самоосвітньою інноваційною діяльністю студентів; діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання відповідно до обґрунтованих критеріїв: мотиваційно-ціннісного, інноваційно-когнітивного, діяльнісного та особистісно-рефлексійного; уточнено сутність, структуру інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання, критерії, показники та рівні її сформованості. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності, а саме: дисципліни за вибором «Формування інноваційної компетентності педагога професійного навчання», методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників і студентів «Методика поетапного формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання», методичних розробок тренінгових, ігрових занять, майстер-класів, фестивалів, освітнього інтенсиву, що використовувалися в процесі експериментальних досліджень; діагностичного інструментарію для вимірювання рівнів сформованості інноваційної компетентності означених фахівців. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності; підготовки посібників, програм навчальних дисциплін; у системі післядипломної педагогічної освіти; у професійній діяльності науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, задіяних в освітньому процесі фахової підготовки здобувачів освіти за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)».