Педагогічні умови підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти

Abstract

У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження перевірки ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво та зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти. У результаті ґрунтовного аналізу вітчизняних та зарубіжних напрацювань з’ясовано, що дуальна освіта є комплексною методологічною концепцією, спрямованою на інтеграцію освітнього та виробничого середовищ, і визначено її основні ознаки та принципи функціонування. Виявлено, що в країнах Європейського Союзу дуальне навчання реалізується як системно врегульована складова професійної підготовки, ефективність якої забезпечується чітким розподілом відповідальності між державою, закладами освіти та роботодавцями, розвиненим інститутом наставництва й нормативно-правовою підтримкою. Проаналізовано досвід упровадження дуальної форми здобуття освіти в Україні та встановлено її позитивний вплив на практичну спрямованість підготовки і мотивацію здобувачів освіти. Водночас виявлено фрагментарний характер упровадження дуального навчання та недостатню готовність педагогічних працівників до його організації. Виходячи із цього, підготовку майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти розглянуто як різновид професійної підготовки, спрямований на формування здатності до проектування, організації та координації освітньо-виробничого процесу на засадах поєднання теоретичного навчання і практичної діяльності, взаємодії з роботодавцями та педагогічного супроводу здобувачів освіти в умовах дуальної форми здобуття освіти. Установлено й схарактеризовано специфіку цієї підготовки, зумовлену необхідністю інтеграції педагогічних, методичних і виробничо-технологічних функцій, орієнтацією на галузеві стандарти, вимоги охорони праці та безпеки виробничих процесів у галузі будівництва і зварювання. З’ясовано, що результативність підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання забезпечується сформованістю визначеної готовності. Готовність бакалавра з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти розглянуто як видове від родового поняття «професійна готовність» та потрактовано як професійно-особистісне утворення, що формується в процесі професійної підготовки та виявляється в здатності випускника на основі відповідних знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій і досвіду діяльності проєктувати, організовувати, реалізовувати й оцінювати освітній процес за дуальною формою, забезпечуючи інтеграцію теоретичного навчання в закладі освіти з практичною підготовкою на підприємствах будівельної та зварювальної галузей, у партнерській взаємодії із соціальними стейкхолдерами та відповідно до вимог освітніх і професійних стандартів. Структуру такої готовності розкрито через інтеграцію трьох взаємопов’язаних компонентів: ціннісно-мотиваційного (внутрішня спрямованість особистості майбутнього бакалавра з професійної освіти на організацію дуального навчання, прийняття його цілей, цінностей і соціальної значущості); змістово-організаційного (обізнаність у нормативно-правових засадах дуального навчання, розуміння моделей його організації, здатність до проєктування, координації та управління освітньо-виробничим процесом) і операційно-технологічного (здатність реалізовувати дуальне навчання на основі сучасних педагогічних технологій, інтегрувати теоретичну і практичну підготовку, здійснювати партнерську взаємодію та психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти). Визначено критерії сформованості готовності майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти, з-поміж них: ціннісно-мотиваційний (показники: усвідомлення соціальної та професійної значущості дуального навчання, сформованість ціннісного ставлення до інтеграції освіти і виробництва, стійка мотивація до професійної діяльності в умовах дуального навчання); змістово-організаційний (показники: знання нормативно-правових і організаційних засад дуального навчання, знання педагогічних і методичних основ організації дуального навчання, знання галузево-професійної специфіки будівництва і зварювання); операційно-технологічний (показники: здатність проєктувати та організовувати освітній процес у дуальній формі, здатність здійснювати педагогічну та партнерську взаємодію, здатність оцінювати результати навчання та коригувати освітній процес). З’ясовано, що готовність майбутнього бакалавра з професійної освіти до організації дуального навчання є складним особистісно-професійним утворенням із рівневим характером сформованості. Вона виявляється через різний ступінь прояву окремих показників і може бути оцінена за чотирма рівнями: низьким, середнім, достатнім і високим, як за окремими критеріями, так і загально. З опертям на результати теоретичного й факторного аналізу виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання. До них належать: формування в майбутніх фахівців усвідомленої професійної мотивації до організації дуального навчання; інтеграція теоретичної та практичної підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти; упровадження інноваційних педагогічних технологій в освітній процес підготовки фахівців, здійснення рефлексійно-аналітичного супроводу підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти до організації дуального навчання в закладах освіти. Змодельовано освітній процес підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти. Розроблено структурно-функціональну модель, що є ідеальним відображенням механізму формування готовності майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти і містить три взаємопов’язані блоки: цільовий (мета, завдання, методологічні підходи та принципи); змістово- технологічний (компоненти, зміст, педагогічні технології, форми організації освітнього процесу, методи та засоби навчання, етапи підготовки, педагогічні умови); контрольно-результативний (критерії, показники, рівні, а також результат ‒ підвищення рівнів готовності майбутніх бакалаврів з професійної освіти до організації дуального навчання). Розроблено методику підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти. Методику представлено як упорядковану сукупність цілей, змісту, методів, форм і засобів педагогічної взаємодії, що забезпечує реалізацію в освітньому процесі визначених педагогічних умов під час базово-орієнтаційного, теоретико-методичного, практико-орієнтованого й підсумково-діагностичного етапів. Обґрунтовано логіку та етапи педагогічного експерименту, охарактеризовано діагностичний інструментарій для оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання, здійснено кількісний і якісний аналіз результатів констатувального, формувального та контрольного етапів. Установлено, що впровадження педагогічних умов забезпечує позитивну та статистично значущу динаміку показників готовності майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) за ціннісно-мотиваційним, змістово-організаційним і операційно-технологічним критеріями.Зокрема, в експериментальній групі за ціннісно-мотиваційним критерієм приріст за показниками достатнього та високого рівнів становив 21,15%. За змістово-організаційним – 21,15%. За операційно-технологічним 36,54%. За загальним рівнем – 26,92%. У контрольній групі статистично значущих змін не зафіксовано. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше не виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови та змодельовано освітній процес підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти; уточнено сутність поняття «готовність майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання в закладах освіти», структуру такої готовності, критерії та рівні її сформованості; конкретизовано методику підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) до організації дуального навчання у закладах освіти; набули подальшого розвитку напрями діяльності бакалавра з професійної освіти щодо організації дуального навчання у закладах освіти, методи, прийоми і технології організації дуального навчання в закладах освіти, основи для класифікацій педагогічних технологій та методичних засобів моделювання фахових ситуацій дуального навчання в галузях будівництва і зварювання, механізми рефлексійно-аналітичного супроводу підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти до організації дуального навчання. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні й упровадженні в систему фахової підготовки бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) навчально-методичного забезпечення організації дуального навчання, яке охоплює: змістове оновлення чотирьох нормативних і трьох вибіркових дисциплін, спеціальні завдання до навчальних і виробничих практик, тематику курсових досліджень і навчальних проєктів, авторську дисципліну за вибором «Дуальна освіта: виклики, можливості та кар’єрні перспективи» (90 годин), циклограму семінарів «Організація дуального навчання: діалог освіти і виробництва» (8 годин); методичний банк педагогічних технологій та систему їх запровадження в моделюванні фахових ситуацій дуального навчання; інструменти рефлексійно- аналітичного супроводу підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти до організації дуального навчання. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти до організації дуального навчання в закладах освіти. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є поглиблене вивчення механізмів взаємодії закладів освіти та роботодавців у межах дуальної підготовки, розроблення цифрових інструментів методичного супроводу дуального навчання, а також дослідження особливостей підготовки педагогів професійної освіти до організації дуального навчання в умовах воєнного і післявоєнного відновлення освітньої системи.