Прислів’я як засіб формування лінгвосоціокультурологічної компетенції майбутніх учителів-словесників

Abstract

У статті розкривається сутність лінгвосоціокультурологічного компонента в структурі мовно-мовленєвої підготовки вчителя-словесника, виокремлюються і характеризуються складові лінгвосоціокультурологічної компетенції майбутніх фахівців та окреслюються основні технології використання прислів’їв на заняттях сучасної української літературної мови як одного із засобів її формування.

The article deals with the essence of the linguosociocultural component in the structure of language and speech training of philological teachers. The author distinguishes and characterizes components of linguosociocultural competence of future professionals and outlines the basic technologies of proverbs usage at the lessons of modern Ukrainian literary language as a means of its formation.